На війну задзвонила
і слухала довгі гудки,
з того боку мовчання,
там зовсім, мабуть, не до того...
І хоч серце щемить -
турбувати його не з руки.
Він правий - ці прив'язки...
кому вони треба, на Бога...
Шлях обрав і пішов, через терни...
із болем зріднивсь.
Болем жив, з болем спав
і любився він також із болем...
І манила його
не мережана хмарами вись,
А просякле війною
й полиновим запахом поле.
(2015-2016)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692799
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.10.2016
автор: Адель Станіславська