Упускаючи моменти

Я  все  відкладаю  у  довгий  ящик
Цю  коротку  фразу.
Ще  стільки  життя  попереду  -  
Встигну.
Тільки  не  зараз,  не  сьогодні,  не  завтра,
Десь  потім.
Коли  вже  не  буде  вибору
І,  можливо,  й  шансу,  снаги,  сили.
Коли  знеможеною  мудрою  совою
Сидітиму  в  гнізді
І  багатодумно  і  глибокорозсудливо
Жалітиму  про  незроблене
І  критикуватиму  ту,  що  мала  можливість,
І  її  свідомомисляче  впустила,
Мов  дорогоцінну  китайську  вазу.
Тобто  судитиму  себе  сьогоднішню.
Адже  це  саме  я  в  кожну  мить  теперішньості,
Мов  у  сповільненій  зйомці,
Впускаю  коштовність  додолу
І  чекаю  її  дзенькоту  
Й  осколків...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2016
автор: Yana Тymur