Така печаль і туга! Боже мій!
Душа стояла на скалі й ревіла.
Колись я заблукала серед мрій,
Колись в обіймах твоїх просто мліла.
Та доля мені видала батіг,
Щоб луснути, коли побачу щастя.
Я била щохвилини біля ніг.
Я вибила... Потай собі причастя.
Я била так, що тріскалась земля!
Я так тебе хотіла цілувати.
Ходить розлука. В цяцках це маля,
Котре мене лиш хоче обнімати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2016
автор: Відочка Вансель