«Як же так?..» – горе ллялося ридма,
«Як же так?..» – зазирало в труну.
Поруч вголос читали молитву,
Голосили: «З тобою умру!».
Тільки син, років дев'ять, не більше,
Кам’яний, в колір крейди лице,
Розпач свій затягнувши тугіше,
Проронив: «Стану також бійцем».
ЛД
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2016
автор: Оксана Дністран