“ Пробач, та нам не бути більше разом.
Прости, недавно іншу я знайшов, “-
Словами вп’явся, мов різцем алмазним,
В її відкрите серце. І пішов…
Вона ж – завмерла, женучи образи,-
Прощальна мить, прощальне рандеву…
Лишень сльозинки, мов блискучі стрази,
Застиглим болем падали в траву.
© Володимир Присяжнюк
04.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2016
автор: Володимир Присяжнюк