Я, яблуні, дички, посадив,
Весною, Бог дасть, пощеплю.
Згадку онукам залишу,
Щоб не казали:- Даремно прожив.
І виросте сад красивий,
Білим цвітом він зацвіте.
А я буду , десь там... щасливий,
Якщо пра-правнук яблук нарве.
Старе дерево яблуні побнімає,
Мене щирим словом згадає.
В полі яблуню-дичку знайде .
Перещепить. І виросте дерево нове.
Так наше життя іде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693000
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.10.2016
автор: dashavsky