Я почула вночі край свойого вікна
Тихий плач хтось хлипав так важко
Розтривожилась я і позбавилась сна
Подивилась в твій бік моя пташко
Це не плакав жебрак...Навіть не сирота
Що шукає батьків між просторами часу
І в дібровах так довго й самотньо блука
...Це ридала любов.Зрозуміла одразу
Та чому ж вона так плаче гірко
Чом стоїть край мойого вікна
Я кохаю тебе моя зірко
Хоча досі одна та й одна
Я не буду прощатись з тобою
Хоч би як ти про це не просив
Якщо справжній...То будеш зі мною
Якщо ні...То ти все ж не любив
Подивилась в твій бік моя пташко
Розтривожилась я і позбавилась сна
Подзвони...Коли сумно і важко
Нехай в серце загляне весна
Усім людям все ж вірить не треба
Я ж не зраджу тобі.Обіцяю
Бути поруч - нагальна потреба
Як сказати...Тебе я кохаю
Подивися в мій бік моя пташко
Подзвони.Я запрошую в сни
Усміхнися якщо тобі важко
Теплим подихом літа й весни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2016
автор: Sindicate