криє без тебе кров закипає
Я руки вмочила в червоний окріп
Серця сумного що біль відчуває
І духа свого що немов би осліп
І тут вже не місце ліриці і фальшу
Освячених голосом якоїсь істоти
Більше не думаю про долю подальшу
Й не знаю давно уже де ти і хто ти
Як той ясон на арго я пливу
Шукаю руно.Та знахожу лиш ріжки
Доки разом доти ми на плаву
А якщо ні тоді точно йду пішки
Криє без тебе ця грішна нірвана
Бачу тебе у вогнях автостради
й чую слова "ти потрібна кохана"
та це лиш омана.Це звук клоунади
Любов ніби є...Та не множ на нулі
Бо упадуть мости які ми будували
Тут руїни одні.І на цьому вже тлі
Ми кохали когось
Ми так сильно кохали
Криє без тебе.Кров закипіла
Я руки вмочила в червоний окріп
Тебе покохала.Як тільки зустріла.
Та ти як я бачу
Давно вже
Осліп
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2016
автор: Sindicate