****
Нагадай мені про себе,
Раз на день.
Я думками лину в небо
До знамень...
Сіруваті тижні йтимуть
Все скоріш,
Золотаво-білі зливи
Б’ють, мов ніж.
Я спалю свою нікчемну
Повість літ:
Стане попелом таємний
Цілий світ;
Най вмирає, най палає
На очах,
Що породжує тривалий
Біль і страх.
Відбудується, заквітне
Родить плід, -
Стане радісним, привітним
Юний дід.
Пасма сивого волосся
Світлі знов.
Як колись чарує осінь
І любов...
Нагадай мені про себе,
Не забудь.
Із тобою, і до неба -
Моя путь.
07.09.14., (21:50)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693104
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.10.2016
автор: М. Завгородній