Пчих, або
безпідставне звинувачення
(Сонет)
На огорожі десь чи в туалеті,
не знаю де, з’явився раптом вірш
незнаного народного поета –
на вожаків місцевих бруду ківш.
Сам голова міський те по секрету
в образі усній виказав мені ж,
що, будучи редактором газети,
йому загнав я ніби в спину ніж.
Забити в груди, що не я? Та де там?
Адже я й справді видав кілька книг.
То й удостоївсь звинувачень тих.
Одначе гнів мій заблищав багнетом:
«Щоб я, легальний, та для туалета?»
Доречним був чийсь на здоров’я пчих.
–––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693136
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.10.2016
автор: Анатолій Загравенко