Довго дощ землицю
Мив, залив шляхи.
Нині ж день ясниться.
Пурхають птахи,
Розганяють пару,
Наче кішок пес.
Курить ліс сигару,
Дим – аж до небес.
Промені несміло
Лізуть у ґрунти.
Я скидаю з тіла
І душі бинти.
Не болять, зажили
Рани вогняні.
Жовтень жовтокрилий
Моргає мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693146
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.10.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)