Крові він запах пам’ятав з Афгану,
Знав біль утрати друга на війні,
Колись був і солдатом, непоганим,
І «асом» на броньованім коні.
Сьогодні в небезпеці Україна,
А це його і праотців земля,
Азійську хитрість пам’ятав, «зміїну»,
І план, підступний, карликів з Кремля.
Не мав він звички зважувать, чекати
(Гаряча кров – ознака козака),
Бо ж Україна є для нього мати
І в білім світі лиш одна така.
Зібрав нехитрі чоловічі речі
Із ночі ще намітив і маршрут,
Ніхто йому не зміг би заперечить…
«Солдат-афганець має бути тут,» –
Сказав собі. Й свідомість підкорили
Два слова: Україні – буть – не буть…
І в бій святий душа його порине.
Такий не змінить честі на ганьбу.
8.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693181
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 08.10.2016
автор: Ганна Верес