Ти поетів всіх зачарувала,
Золоті розсипала думки,
Міцно вже тримаєшся штурвала
І дивуєш щедрістю руки.
Осене! Ти – невичерпна тема,
Входиш завжди в долю й календар,
Є у тебе непорушна схема:
Кожен рік вивчаєш знов буквар.
Йдуть до тебе першачки-малята
Аби згодом вирости людьми,
Ми ж з тобою, Осене, близнята,
Обнялися лагідно крильми.
Осінь! Осінь! Ти – чарівна пані,
Не сягнути всіх твоїх красот,
Сподіваюсь ти ще не остання,
Знов тобою тішиться блокнот.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693209
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2016
автор: Шостацька Людмила