Біля відкритого вікна,
За столиком на дві персони,
Сиділа стомлено вдова,
Вслухаючись в церковні дзвони.
Людський потік в вікні спішив
У хвилях радості і горя.
«А твій помер ще повний сил!» –
Вже вкотре нагадала доля.
Колише серце блюзу сум
І зве синкопами в неволю,
Життя покірно йде під шум:
Він кличе, кличе за собою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693239
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.10.2016
автор: Г. Король