Тривожно...Ніби вперше відпускаю.
Хоча вже дні сплелися у роки.
Важкі роки, в них сльози та думки,
по черзі в них "ненавиджу" й "кохаю".
Тривожно,бо куди, сама не знаю,
дорога приведе ця примусова.
Важка така розлука тимчасова,
що ні кінця не має, ані краю.
Тривожно так збиратися туди,
де досі неозвучена війна,
де страшно визирати із вікна
на кулями розділені світи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693247
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2016
автор: Юлія Сніжна