-Ай! Кохання зрадливого біль-
Гострим лезом у серце!.. -Буває...
Ти до друзів зайди на обід
І відчуй, як тобі попускає...
Як минуле тебе дістає,
Мов тарантули в душу залізли-
Хай летить пережите твоє
Капелюхом в безодню під"їзду!
Викинь те, що уже відійшло,
Відібравши лиш пам"ятні днини,
І сердечний нехай ехолот
Проміряє безодні глибини,
У які полетить шкереберть
Той непотріб, щоб не повернувся.
Підпиши йому вирок на смерть....
Випив? Легше? Дивлюсь- посміхнувся...
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116100810423
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2016
автор: Серго Сокольник