Минаючи Дніпро і Збруч,
Летить на Захід довгий ключ,
В мовчанні строгім так далеко
Несуться в світ ключів лелеки.
Минаючи і гори й доли,
Взяли з собою радість й горе...
А ми без цокотання твого
Й того, що серцю дорогого.
Минаючи дощі і грози.
Тобі би швидше, щоб морози
Тебе не змусили б лежати,
Де не твоя земля і мати.
Минаючи усе на світі,
Ви летите, бо вже по літі,
Зима спливе ,ти повернеш
І лелів крильми огорнеш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова