Високії гори, зелені долини,
Широкі поля і Поліські степи.
То Україна, моя матінка мила,
То Україна, моя рідна земля.
Закарпаття виноградом буяє,
Тут Черемош води бистрі несе.
То Україна, моя матінка мила,
То Україна, моя рідна земля.
Буковина в садах розквітає,
Тут пісня весела лунає завжди.
То Україна, моя матінка мила,
То Україна, моя рідна земля.
В степах чорнозему колоситься жито,
По зеленому полі комбайни пливуть.
То Україна, моя матінка мила,
То Україна, моя рідна земля.
В Донецьких краях де я проживав,
Чорне золото там, колись, добував.
То Україна наша, раніше, була,
Тепер вона стала-чужа сторона.
Як нам жити? Що маєм зробити?
Щоб рани наші, нам загоїти?
Щоб рани наші, нас не боліли,
Щоб в миріі, як раніше ми жили.
Бо, Україна, у нас мати одна,
Бо, Україна, була, і буде- свята.
Священна - для українців усіх,
Для діточок- діточок нам дорогих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693293
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.10.2016
автор: dashavsky