Дивні сни
Не про тебе
І холодно вже давно
І немає чим похвалитися
А я опустив руки та пливу за течією
Кажу собі - зрікся
все твої риби випливають із темряви перед сном
Із підсмаленими боками
Чому всі спогади? Стали як вигадка . Не карасем , не сомом , і не дельфіном. Не скатом , не вугрем, осетриною будемо ласувати
Ікра вичавена разом з спермою з одного тіла
І не дивно, і не боляче
І не солоно , і в безвітряному просторі, холодні сонячні дні дають повітря дихати
Дають дихати нестерпні жінки, черстві тушки, безталанний, ще хтось
Але не ти осетрино, холодна і мовчазна .
Вусата і слизька
Як рука довжелезна, як пульсуюче око морських глибин
Чуєш, стогне дно безодні
Кличе тебе.
А що я ? Я ласую твоїм м'ясом, бо ти не вилізла з акваріуму. Сьогодні, ти моя
Завтра, твоя сестра
І сестра сестри
І всім я скажу у кістку
Дуже дарма, дуже дарма, леле, ти виплила з дому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693403
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.10.2016
автор: sofjadamenko