"Мамо, поглянь, там мій тато!" - маленький хлопчик наполегливо смикав жінку за руку і тягнув її в бік незнайомого чоловіка. Жіночка намагалася пояснити малому, що хлопчина помиляється, та той і слухати не хотів. Очі наповнилися слізьми: "Тату!".
Пасажири тролейбуса, немов по велінню чарівної палички, спрямовували свій погляд то на малого, то на розгубленого чоловіка. Поряд з ним стояла приголомшена жінка, яка з докором дивилася на супутника - маля було настільки переконливим!
"Я не твій тато, Зайчику!" - вичавив з себе чоловік, заглянувши у заплакані дитячі очі. "Я ж не його батько?!" - він спершу поглянув у бік своєї супутниці, потім - матері малюка. "Я не його батько!" - ствердно та чітко повторив, оглядаючись навколо, ніби виправдовуючись перед усіма. "Я знаю! - усміхнулася жінка, обличчя якої рясно прикрасив рум'янець - Вибачте, будь ласка!".
Люди всі, як один, допитливо продовжували спостерігати за незручною ситуацією. А учасники події розійшлися у різні кінці тролейбуса і кожен, напевно, з нетерпінням чекав своєї зупинки. Лише маленький затійник з тією ж недовірою та надією дивився в бік чоловіка, котрого щойно ніжно назвав татом.
09.10.2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2016
автор: Світлана Крижановська