[b]ТИ – НАЙПРЕКРАСНІША ІЗ КВІТІВ![/b]
В твоїх пелю́стках, у розма́їм світі
Землі та неба заплели́сь графіті
Одвічних істин й но́вих заповітів,
Сумирних рос і барв у буйноцвітті
Краси первинної. Як сонце у зеніті
Вона є зпромені́нням самоцвітів
Й пестливої гри зна́дливих магнітів
Вроди чарівної. В твоєму оксамитті
Встелилась ніга й всі вогні сповиті
У оберемку див, що надиха піїтів,
Героїв зводять й кличуть неофітів
Вклонятися коханню. В верховитті,
У луках, у всесвітньому суцвітті
Під сяйвом зоряних софітів
Ти – найпрекрасніша із квітів!
[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]10 жовтня 2016 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2016
автор: Гай-Нижник Павло