Сумно мені, я один у дорозі,
Наче в багнюку чобіт уліз.
І рветься у серце клята тривога,
А в далині скинув листячко ліс.
І шурхотить, із дощами потроху,
Падає вниз, у пожовклу траву,
Жовтий гарбуз знову вивихнув ногу,
Вітер гілкову нагнув тятиву.
Всі вже снігів потихеньку чекають,
У перелісках німіє роса.
І грають світанки, золотом грають,
В зиму відходить осіння краса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693556
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.10.2016
автор: Віталій Назарук