Важливість мессиджу, закладених у суть моїх віршів, безвідповідально розчиняється у лавині інформації, яку читач намагається пропустити через свою розумово-почуттєву базу, рухомий індивідуалістичним прагненням досягти особистого успіху в обмеженій часовій ділянці. Фактично, керований мотивом отримати позитивний баланс власної долі на моментальному рівні – себто, для даної конкретної миті. Але час плине, миттєвості швидко чергуються, і настає абсолютно новий період епохальних процесів – і тут особа виявляється абсолютно невідповідною для них. Тому новий світ викидає цю персону, як повністю чужорідний предмет. Причина таких трагедій полягає в тому, що люди геть відмовляються від факту, що вони мають вічну душу, котра бажає жити завжди, і зупинятись в життєвому плині часів зовсім не бажає. Та і не повинна! Але змушена, по причині обмеженості свого власника, котра призводить до ігнорування запобіжними заходами на даний миттєвий відрізок часу: «От мені зараз гарно, а далі – хоч трава не рости» - і цим мисленням консервує себе в цьому часі, позбавляючись майбутнього. Зробити крок, вийти з цього замкнутого кола вона боїться, бо ця обмеженість її постійно тримає в страху опинитись залежною від іншої особи або потрапити в небезпечне середовище. Ця негативна тенденція з роками зміцнюється і блокує всяку надію особи на виживання в наступному відрізку часового відліку.
Ось чому я вирішив змінити формат подачі інформації, щоб незвичністю обстановки загострити увагу на космічно важливі речі, про які піде мова: здатність особистості до критичного підходу на свої власні погляди, переконання, звички. Адже, наголошую, зміна середовища’ розчавить кожну затверділу субстанцію своїми невпинними котками.
Я не раз чув із вуст досить прогресивних людей такі вислови: «Я(чи хто інший) вже немолодий, і ніхто мене уже не змінить. Але повірте мені, шановні, я не раз був свідком, коли 80-ти, і, навіть, 90-річні люди відмовлялись від своїх консервативних поглядів і змінювали власні переконання. В той же час, неодноразово ставав очевидцем глибокого жалю людей, котрі своєю негнучкістю мислення доводили себе до погибелі, і на краю свого життя розуміли свою помилку і готові були щось змінити, але вже не мали часу.
Цей уривок із Старого Заповіту наглядно показує, що Бог, котрий знає природу людини краще самої людини, велить народу відмовлятися від своїх ги’дот. Помітили революційний конфлікт? Бог вимагає мінятись, а розумні «творці» своєї долі стверджують, що це неможливо. Виникає преференція «автобусного зайця» - твоя зупинка вже давно позаду, ти незаконно займаєш пасажирське місце. Тому порада моя Вам така: викиньте з голови ваші доісторичні упередження, визнавайте в собі описані в Біблії нечистоти, і прапор вам у руки на звільнення від їх присутності у вашому житті.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YngHt5dcXWc[/youtube]
Але буквально в уривку йде мова саме про Ізраїля – народ єврейський. Він недвозначно вказує деяким зарозумілим прошаркам цього народу на те, щоб усю мерзоту, яку вони вчиняють проти інших народів, вони зупинили. Бо інакше за це Він карав і каратиме надалі, аж доки не досягне від нього повної святості для відповідності назві «Божого народу». Ось у чім причина всіляких гонінь, переслідувань та геноциду єврейського народу. Підсумований посил Божий виглядає так: "Покайтеся, викиньте із характеру вашого всяке лукавство, здирництво і хитрощі – і тоді матимете від Бога та народів серед яких живете, благовоління і добросусідську повагу". Це стосується і тих людей, з якими я останніми днями мав конфліктні суперечки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693572
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.10.2016
автор: ПВО