Моя туга зміліла і без меж
Вона вже там...в безкраї під небес...
А я ще тут, думками копошусь
Мені наснилась друга путь...
Вона зав"южена в зимі,
Льодовиком у мерзлоті...
А я ще в літі, у теплі
У різнотрав"ї в красоті...
ЇЇ пройшла уже пора
Моя проснулася снага...
Вона легесенька,як пух,
та батогом втягнула дух...
ЇЇ слідами у сади
де квітне Рай і всі плоди...
Збирай,що хочеш, віднайди
втрачала...форми і зірки..
До купи ген свій заберу
Халяви порвані чомусь?...
Ось там підкови щастя блиск
Підошви є і в тому лиск...
Туга зріклась..." у добру путь"...
ми розірвали нашу суть...
я повернулася і тут,
Халяви вшию на замок...
І каблучками крок у крок
Пройду у осінь золоту,
Ключі веселці донесуть,
я віднайду ту нову суть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693782
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.10.2016
автор: Плискас Нина