Я родився в часи на землі,
По розрусі, в часи зубожіння.
Як осколки великі й малі,
В борозенку лягали з насінням.
Руки тата орали поля,
В дьогті чоботи мняли борозни,
І раділа багата земля,
Що закінчились вбивства і сльози.
А осколки ще будуть кровить,
Земля вільна зародить врожаєм.
Пригадає солдат кожну мить,
Бо війну кожен з них пам’ятає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693865
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.10.2016
автор: Віталій Назарук