Ми думаєм що ми одні лиш хитрі
І розумніші від усіх лиш ми одні
Кажем усім що ми ідем в Європу
Російську мову вводимо собі
Росії боємось ми там були
Для них ми люди нижчого ґатунку
В них атом флот і сильнії вони
Ще віддамо їм храми до рахунку
Свій газ берем дорожче всіх ми платим
Того що ми слов»яни вам брати
Німцям дешевше все війну вони програли
Жили би краще якби програли її ми
Нам пенсії стараються не дати
Тому і вік пенсійний піднімають
Керує хто на Україні тут у нас
Нам їсти хочеться а нас не «понімають»
Ми вижили хоч ми і не жили
І ви щоб не робили а ми жили
Чернобиль тоже вас а ми живі
До пенсії в Україні тут дожили
На цьому теж колись заробить хтось
І будуть дисертації писати
Війну і голод пережили і Чорнобиль теж
Потрібно нобелівську премію давати
Але Українцям всі знаєм не дають
А націю не будемо міняти
Чому? Чого? Не знаєм цього ми
Не нам проблеми їхні ці рішати
Від слова євро, є Євросоюз
Хто править світом теж ми розумієм
Йде боротьба воює зло з добром
Ми з богом і у нас надія
А Шустера програму ви зробили
Це шоу-клоунада як в кіно
І думаєте що усі тут дурні
Не дивимося ваше то лайно.
19.12.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2016
автор: kuzsm1957