***

Я  згоден.  Ти  така  вся  крута.
Ти  граєш  людей  почуттями.
Проте  всередині  ти  зовсім  пуста.
Хоч  клянешся  що  кохаєш  мене  до  нестями.

Я  упиваюсь.  І  шукаю  своє  в  цьому  щастя.
Ти  не  прощаєш.  І  знайшла  своє  щастя  у  комусь.
Я  посміхаюсь  й  розрізаю  у  ванній  зап'ястя.  
І  розумію  що  до  тебе  ніколи  я  не  торкнусь.

Проте  це  все  сон.  Мені  пора  прокидатись.
І  тобі  вже  час  далеко  десь  там  прокидатись.
Але  я  все  мрію  що  ще  раз  тебе  я  торкнусь.
Проте  це  все  сон.  Мені  пора  прокидатись.

Я  згоден.  Ти  така  вся  із  себе.
І  кохаєшся  з  кожним  кого  тільки  бачиш.
Я  ж  самотній.  Я  зараз  без  тебе.
Ти  знову  кажеш  мені  що  ти  не  пробачиш.

Я  упиваюсь.  І  шукаю  своє  в  цьому  щастя.
Ти  не  прощаєш.  І  знайшла  своє  щастя  у  комусь.
Я  посміхаюсь  й  розрізаю  у  ванній  зап'ястя.  
І  розумію  що  до  тебе  ніколи  я  не  торкнусь.

Проте  це  все  сон.  Мені  пора  прокидатись.
І  тобі  вже  час  далеко  десь  там  прокидатись.
Але  я  все  мрію  що  ще  раз  тебе  я  торкнусь.
Проте  це  все  сон.  Мені  пора  прокидатись.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693925
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2016
автор: Орфей-Діоніс Хронічний