Сьогодні ти прийшла чужа,
Не своя, не моя,а так, якесь страхіття,
Ні, на лиці краса твоя ясна,
А в середині пустоти жахіття.
Для чого розплескала з себе те,
Що нас обох тримало і живило,
Якби я малював, то полотно
Затримало назавжди те що мило.
Я терпну від твоїх пустих очей,
Від погляду, якого уникаєш,
Намиста неспаних ночей.
Хіба ти щось із того знаєш?
Прохання маю лиш одне, -
Дозволь тебе наповнить знову,
Най очі світяться, най джерело живе,
Одне із одного ми будем пити воду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2016
автор: олег у