Без візи в мандри

Пропащий  час,    і    безобличні    дні,
І  втома,  ніби  дар  усього  світу.
Я  хочу  більшого,  ніж  є.    Чому  б  і  ні?
Та  воза  бідності  нема  куди  подіти.
А  лямка  сильно  давить  на  плече,  
І  до  «безвізу»,    як  до  моря  рачки.
Мені  «безвіз»  той    –  зовсім  не  пече:
Я  б  долю  іншу  вибрав    –  не  жебрачки.      
Скуйовдилась  у  бідності  душа.
Розгулює  по  банкам  євро-дишло.
Ох  бідна  ти    Вкраїнонко  моя,
Чого  тобі  хотілося  –    не  вийшло!
Пропащий  час  і    безобличні    дні,
«Сусаніни»    державою  керують.
Віддайте  награбоване    мені,
Тоді  я  і  без  візи  помандрую.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694017
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.10.2016
автор: Г. Король