І минає весна,.. літо, осінь, зима,
і вичерпують сили
невгамовні літа -
невичерпна душевна твоя доброта,
моя мамо! Мамо моя!
[i]Приспів:[/i]
[i]Мамо - сонце, тепло в стужу,
тінь калинова в спеку,
знаю, мене порятуєш
в горі, біді перша.[/i]
Як до літа весна, відцвітають жита,
а за осінь під снігом
завмирає земля -
невмируща святая молитва твоя,
моя мамо! Мамо моя!!!
[i]Приспів.[/i]
Щедре літо теплом, жнивом щедрі жнива,
позолотою осінь
найщедріша, либонь,
та щедріша твоя всеосяжна любов,
моя мамо! Мамо моя!!!
[i]Приспів.[/i]
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
Опубліковано: Гармонія (Літературний альманах). –
Хмельницький: Вид. Стасюк Л.С, 2018. 276 с. – С. 89.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694125
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2016
автор: Т. Василько