Земля і небо сховані в золі
І ніч собі придумує питання:
Що хоче дощ від мокрої землі,
Якщо він йти збирається до рання?
Чого він досі б’ється у вікно?
Чому не хоче мирного фіналу?
Бо хижа спрага випила давно
Усе, що влітку їй не вистачало.
Уже немає зайвого тепла,
Його дають як ліки – в малих дозах,
І жовтим листям осінь замела
Температури у своїх прогнозах.
Чи зрозуміють суть його мети?
А втім, кому та відповідь потрібна?
То просто дощ. Він просто хоче йти
Поки не бачать, затишно та дрібно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694190
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2016
автор: rutzt