Рясніють сльози як перлини,
Ніхто не стримує ридань.
Щоденно Господа молили -
Не перейти криваву грань.
Одна диявольська істота
Створила пекло на землі,
Щоб загасити гнів та спротив
Брехнею змучених рабів.
Стріляли влучно, прямо в серце:
Народне, чисте та палке.
Таку ганьбу нічим не стерти -
Вбивали зоряне, людське!
Небесна сотня - шлях героїв,
За Україну полягли!
Ці рани час нам не загоїть,
Злиденна доля скрізь болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694260
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.10.2016
автор: Петро Корнійчук