А пам"ятаєш сон,
я плакала у нім?..
То я була не я,
а сльози,то волога...
Чому б мені їх проливать?
Сміятися б у пору...
То я була не я,не я!...
То тінь моя,привиділася вчора.
Таке буває,чуєш,не дарма,
усяка ніч чаклунка!...
Можливо схожа я,
волоссям, силуетом?...
Стояла у вікні зорею вкрита.
І зовсім байдуже було,
Що десь громи зловісні
Вбирають страх,хвороби,
зради,смерті і любов...
То все розтане у імлі,як
паморозь смарагдова у ранці.
Та я не плакала у сні,
а тішилась від того...
Що нишком ти не спав,
а милувався мною...
То я стояла у вікні,
душа моя раділа,
Що вишила любов рушник,
і руки нам зв"язала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2016
автор: Плискас Нина