Пішли ми якось по гриби


Випало  два  дощі,  і  видалася  нагода  вибратися  до  лісу.  Подихати  свіжим  повітрям,  а  коли  пощастить,  назбирати  й  грибів.    З  нами  була  німкеня.  Жінка  в  літах,  добре  освічена,  говірка.
Ми  обмінювалися  знаннями  про  природу,  зокрема  про  ліси  та  гриби.  

Виявився  дещо  дивний  факт  –    німці,  незважаючи  на  те,  що  люблять  і  з  апетитом  їдять  гриби,  ніколи  не  збирають  їх.  Бо  у  Німеччині  вживають  тільки  покупні  гриби…  Зібрані  ж  вважаються  небезпечними  для  здоров'я.  Німаки  народ  прагматичний.
Там  гриби  вирощуються  на  фермах  і  продаються  в  супермаркетах.
Найбільше  там  ласують  шампіньйонами.  Часто  їх  навіть  і  не  готують,  просто  додають  сирими  в  салат  і  їдять.  Що  стосується  інших  різновидів  грибів,  то  вони  в  магазинах  не  продаються.  Щопрвда,  німці,  котрі  живуть  у  селах,  інколи  збирають  гриби  самостійно.  Одначе  і  вони  беруть  тільки  знайомий  їм,  наприклад,  білий  гриб,  а  на  інші  не  звертають  увагу.  

Тож  для  емігрантів  із  колишнього  СРСР  в  Німеччині  справа  збиральництва  дуже  вигідна.    Хоча,  за  суворими  законами  тамтешніх  земель  з  лісу  брати  з  собою  дозволено    не  більше  500  грам  грибів.  В  іншому  випадку  –  штраф.  Та  й  до  нині,  жодного  такого  порушення  виявлено  не  було.
До  того  ж  німці  піклуються  про  свої  ліси,  тому  в  тамтешніх  грибах  майже  відсутні  шкідливі  домішки,  навіть  якщо  вони  ростуть  неподалік  великих  міст.

Тож,  коли    ви  зустрінете  у  німецькому  лісі  людину  з  кошиком  і  ножем,  не  лякайтеся,  звертайтесь  до  неї    російською  мовою.  

Втім,  повернемося  до  українського  лісу.
 
Ми  вже  з  півгодини  обминали  одне  за  іншим  звалища  сміття.  
Хто  привіз  його  сюди?  Напевно,  не  німці.  І  не  росіяни.  І  не  поляки  з  болгарами…  Свої  –  українці.    Хтось,  приміром,  «не  полінувався»,  притягнув  вантажівкою  і  вивалив  просто  на  кущ  шипшини  рештки  ремонтних  робіт:  биті  кахлі,  старі  шпалери,  віконні  рами,  оздобивши  лісову  галявину  таким  урбаністичним  хеппінінгом.    Подумалося,  можливо,  неблагополуччя  в  душах  людей  провокує  нестабільну  екологію?  Таку  пряму  або  опосередковану  взаємозалежність  неможна  виключати.  Не  дарма  американський  математик  Едвард  Лоренц  зазначав  у  своїх  лекціях  "Якщо  метелик  змахне  крилами  в  Китаї,  то  почнеться  ураган  в  Мексиці".    А  у  подальших  роботах  він  написав  :  "Один  метеоролог  відмітив,  що,  коли  теорія  хаосу  вірна,  помах  крил  чайки  назавжди  змінить  карту  погоди".  

У  Німеччині,  пояснила  нам  наша  гостя,  зелена  поліція  в  короткий  термін  розшукала  б    негідників.  Адже  у  будь-якому  звалищі  знайдуться  рештки  документів,  квитанцій,  рахунків,  газет.  За  ними  встановлюється  порушник  і  накладається  відповідне  стягнення.
Адже  один  дурний  вчинок  провокує    два,    а  два  –  десять.
Тут  дарма  й  шукати  гриби…

Трохи  подалі  пригорок  із  старих  автопокришок,  якогось  дрантя  з  «Жигулів»  та  іншого  мотлоху.  

Стару  гуму  покришок  вже  давно  перероблюють  у  всіх  країнах  Євроспільноти.  Це  –  обов`язок!    Адже  щорічно  лише  у  Німеччині  викидається  понад  600  тисяч  тон  старих  автопокришок.  Нині  іх    використовують  як  частину  глибинної  «підстилки»  для  автострад.

Йдемо  далі.
 У  кручі  проростає  травою  старий  телевізор  і  пилосос…  Хто  їх  сюди  доставив?  Навіщо?

Тисячі  і  тисячі  приладів  скращують  нам  нині  наше  буття,  полегшуючи  його.  Та  одного  дня  вони  відпрацьовують  свій  час  і  опиняються  на  звалищі.    У  Німеччині,  аби  цьому  запобігти,  муніципальні  служби    організували  іх  збір  окремо  від  звичайних  харчових  відходів  або  старих  меблів.  Мета  –  виділити  як  цінні  так  і  небезпечні  для  оточуючого  середовища  матеріали,    що  використовуються  при  виготовленні  побутової  техніки.  


У  затишному  переліссі  –    порожні  пляшки  від  коньяку  та  шампанського,  пластикові  пакети  та  одноразові  стаканчики.  Тут,  напевно,  місцевий  кабальєро  зваблював  заміжню  матрону.  Мені  думається,  що  чоловікові  було  років  за  40,  він  із  чиновництва  середньої  рай-ланки.  Бо  саме  вони  полюбляють  коньяк  «Закарпатський»  (не  дорого  і  не  дешево),  а  справжній  смак  у  шампанському  знаходять  вже  досвідчені  жінки…    А  п`яна  жінка  –  все  одно  що  незамкнена  скриня…  Тут  дуже  потовчена  і  трава  і  мох  і,  навіть,  верболози  понівечено…    Гриби,  коли  й  були  тут,  не  вижили…
Закордоном  зовсім  інше  ставлення  до  лісу,  поважливе  й  відповідальне.
Без  малого  мільйон  робітників  і  службовців  Німеччини  отримують  заробіток  у  сфері  збереження  навколишнього  середовища.  Це  можна  порівняти  із  кількістю  зайнятих  у  автомобільній  індустрії  ФРН…  А  пляшки  там  не  кидають  під  кущі…  Нікому  і  у  голову  така  думка  не  спаде.  

До  речі,  гриби  допомагають  навколишньому  середовищу  у  самоочищенні.

Одна  з  основних  властивостей  грибів  полягає  у  тому,  що  їм  притаманна  функція  розкладання  бактерій.  Інша  дуже  важлива  властивість  грибів  —  здатність  проводити  кисень.  Використовуючи  ці  особливості  грибів,  людина  навчилася  з  неживої  матерії  добувати  продукти  харчування  або  ліки.  Приміром,    гриб  вешенка  здатний  виростати  на  старому  картоні,  перетворюючи  його  в  дуже  смачний  харчовий  продукт,  котрий  здатний  боротися  з  раковими  захворюваннями.

А  спосіб  біологічного  очищення  за  допомогою  грибів    виявився  набагато  ефективнішим  за  спалювання  відходів,  оскільки  при  спалюванні  утворюється  шкідлива  речовина  —  діоксин  —  що  викликає  різні  хвороби.  Окрім  цього,  за  допомогою  грибів  усувають  виливи  нафти  або  нафтопродуктів,  очищають  забруднений  грунт.  

Виявляється,  що  міцелій,  тобто  вегетативне  тіло  гриба,  слугує  безпрецедентним  біологічним  фільтром.  Він  проводить  позаклітинні  ферменти  і  кислоти,  які  розщеплюють  стійкі  молекули,  таких  речовин,  як  легнин  і  целюлоза  —  два  основні  компоненти  деревних  рослин.  У  такий  спосіб  природа  сама  використовує  гриби  для  підтримки  екологічної  рівноваги…  

Розмірковуючи  про  такі  з  одного  боку  складні  теми,  а  з  іншого  —  доволі  зрозумілі  й  буденні,  ми  бродили  лісом,  і  до  вечора  назбирали  кошик  грибів.  Нас  було  троє.  Вийшло  на  душу  приблизно  по  500  грамів.  Як  у  Німеччині.  Втім,  наш  асортимент  був  значно  ширшим  за  німецький:  декілька  білих,  з  десяток  підберезовиків,  дещицю  маслюків  та  так  званих  польських.  Прчому,  на  прохання  німкені,  ми  зовсім  не  брали  сироїжок.  

Адже,  перебуваючи  у  лісі,  слід  думати  про  ліс.  Про  те,  що  у  ньому  відбувається  щоденне  велике  життя.  І,  навіть,  затятим  грибникам  слід  залишать  дещо  їстівне  їжакам,  білочкам  та  іншим  справжнім  господарям  лісу…
Дуже  доречно  таке  порівняння:  адже  скільки  користі  для  людей  і  навколишнього  середовища  приносять  гриби,  і  скільки  шкоди  їй  наносить  людина  в  результаті  своєї  нерозумної  поведінки.  Німці  кажуть:  «Хочеш    бути  мудрим,  навчися  не  робити  того,    що  тобі  кортить…»  Інакше    необачлива  помилка  матиме  вкрай  важкі  наслідки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2016
автор: Сумирний