Чомусь не сниться більше рай
Едем закрив у вічність двері...
Мабуть,згрішила я і весь тотем!...
А грішні,то не прихоть Божа.
Чомусь не видиться мені
Із сил силена мудрість,
Десь зав"язалось небо на вузли,
Закрились невідомі паралелі.
Чомусь молочать коси печалі...
Тепло засіло в пазусі зеніту,
Прошу,вас Небеса, хоч щіпку
зоряних розрад,мені в долоні всипте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694436
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2016
автор: Плискас Нина