я заплющу очі,
помандрую трохи
поміж гір високих,
серед поля, трав;
те, чого я хочу,
не здійснилось поки:
щоб ніхто ніколи
марно не вмирав;
рідна моя матір,
осягни простори,
ось перед тобою
диво-килими;
не тужи, незламна,
Крим, Донбас і море,
твоїми назавше
лишаться дітьми;
я розплющу очі
і нап’юсь блакиті,
затисну в обіймах,
ненько дорога;
все, чого я хочу –
незалежно жити,
в Україні щастя,
миру і добра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694482
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.10.2016
автор: Марина Цуркан