Нас розділяють сотні кілометрів
і чула я твій голос лише раз
Але ти дав мені мільйони злетів
і подаруєш стільки ж..прийде час...
Не можу я побачить твої очі,
відчути ніжний дотик твоїх рук,
хотіла б я прилинуть серед ночі,
в солодкий поцілунок твоїх губ.
Від тебе вітерець приносить вісті,
говорить, що сумуєш повсяк час.
Він обійняв так любо, міцно
і ти мене так приголубиш...прийде час..
Керує почуттями наша віра,
Втримати це кохання в змозі ми!
Але погубить все це лиш зневіра,
зруйнує все що міцно берегли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2016
автор: дівчина з третього поверху