І тисяч літ мені з тобою мало…

Запломеніла  зірка  в  вишині  –  
Я  народилась,  щоб  у  світі  жити.
Сів  добрий  ангел  на  плече  мені,
Аби  від  бід  і  горя  хоронити.

Чи  знала  я  тоді,  що  в  скорий  час
Твоя  зоря  неподалік  засяє,
Що  доля  щасна  упізнає  нас
І  через  роки  в  шлюбі  поєднає!

Молюся  вдячно  добрій  силі  тій,
Що  нам  обом  єдину  путь  послала;
За  те,  що  ти  навік  і  вірно  мій,
Що  й  тисяч  літ  мені  з  тобою  мало.

(с)  Ірина  Васильківська

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2016
автор: Ірина Васильківська