Тату, а в нас все добре- і в мами, і в мене.
Мама каже, що всього досягну я працею-
Бачиш, татку, ось., в моєму щоденнику,-
“ Дев’ятки “, “ десятки “. Є , навіть, “ дванадцять “.
То- за задачу, важка була, міг помилитися,
Та зумів її розв’язати, я дуже старався!-
Ти ж говорив, що мені треба добре вчитися,
Тоді, коли йшов на війну і з нами прощався.
Тату, вчора в газеті нашій районній
Написали, що ти- справжня легенда!
Тату, а мама купила мені сорочку з льону-
Бачиш, гарна яка, ну і що, що із секонд-хенду…
Треба піджак ще, у цьому рукав протерся.
Але нічого,- мама поставила латку.
Він же, надіюсь, не буде так швидко дертись,
Ну, а новий мама купить з нової зарплати.
Дощ сильний іде, сховався у буду наш пес,-
Холодно дуже, пальці у мене затерпли.
Як ти, мабуть, в тих окопах , татусю, мерз...
Знаю, зараз тобі там, на небі, тепло!
© Володимир Присяжнюк
15.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694776
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.10.2016
автор: Володимир Присяжнюк