ти малюєш метелика як знак присутності,
кожен аркуш крилатий щемить із запізненням.
був, але зливався із сном так,
що я не зуміла чути молитви польоту.
зараз на іншому боці світу
поспішаєш кудись,
ти - далечінь,
ти - море нагальних справ,
які я ніколи не виконаю.
хтось щоранку наливає тобі горня тверезості,
годує сніданком і розмовами,
щоб наша змова розтанула у далеких часах...
та тільки день засинає,
ти малюєш метелика
і він летить
як знак мого існування
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2016
автор: Biryuza