Молю тебе, лишись зі мною,
І до світанку ми розтанем,
Розчинимось в повітрі соннім
Полетимо аж ген за хмари .
В тобі я потонути можу,
Ну і нехай, ти - тепле море.
Гарячу душу в тіло вложу,
Думки мої тепер прозорі.
З тобою хочу там, де темно
Шукати світло в кожній миті,
І загубитися у лісі,
І заховатися у листі.
Осінні чари нас покличуть
В холодне поле серед ночі,
Туман густий закута душу.
Повітря дихає, лоскоче.
Веди мене в тумани поля,
Пали мене в обіймах ревних,
Ховай мене від світу всього,
Владарю струн моїх душевних.
На озеро перед світанком
Підемо по воді ходити,
Купатися у темних водах,
Русалок на зорі будити.
А коли роси спалить сонце,
Ніхто нас більше не побачить.
Не буде ні тебе, ні мене...
Десь-інде разом будем, значить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2016
автор: Анічка Заровська