Нам хочеться з минулим розпрощаться,
Щоб збудувать собі нове життя,
Не скоро, мабуть, нам таке удасться,
Не скоро ми позбавимось сміття,
Яким забито голови всі наші -
Ідеями насильного добра,
І нам багато треба з’їсти каші,
Забулась щоб ось та страшна пора.
Всім хочеться наблизити майбутнє,
Нарешті в світі вільнім щоб пожить,
Насильство над людьми було б відсутнє,
Спокійно можна думати й робить,
І на сусіда не наводить зброю,
Та з голоду вже більше не страждать,
Від світу не ховатись за стіною,
Хто ми у світі кожен буде знать.
Нехай минуле швидше нас відпустить,
Нехай нарешті зійде в небуття,
Майбутнє нас чекає і допустить
В тяжке щасливе вільнеє життя.
24.08.98
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695136
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.10.2016
автор: Георгій Федорович