Як тихо ступають коні,
Як вітру бракує гриві,
Коли вони у загоні.
На волі ж вони щасливі…
Летять, наче метеори,
Розсідлані і на волі,
Тоді на траві узори,
Прикрашають їхні долі.
Коли без сідла й вуздечки,
Коли шия тятивою,
Як ніздрями запах гречки,
Вдихається із росою.
То коні тоді щасливі,
Тоді їм товариш вітер.
Буланий кінь, а чи сивий,
Кінь прагне на волі жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695316
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.10.2016
автор: Віталій Назарук