Не проганяй мене лишень, я прошу…

Я  тихо  відлечу  у  вирій
на  світанні…
Забудуться  усі  мої  палкі
зізнання…
Авророю  яскравою
у  небі
Зійду  навічно  я  лишень  
для  тебе.

Я  дівчинкою  щирою,
зорею,
Манити  буду  щастя  у  полон
для  тебе.
І  пісню  ніжно-еротичну
заспіваю
Неви́мовну,  сп’янілого
жадання.

Весною  буду  я  для  тебе  і
коханням,
Садами  буйними  й  розквітлими
кущами,
Струмочком  щебетливим  і
рікою,
І  гір  у  мерехтливій  димці  
шпилем…

Зимою  лютою,  сніжним
стражданням,
Зіпрілим  листям  осені,
прощанням…
А  літом  –  неосяжним  морем
синім,
Русалкою  звабливою,
п’янкою…

Я  буду  цілим  світом  мальовничим  
твоїм
Я  буду  всим  для  тебе,  чим  тільки  
захочеш,
Для  тебе  тільки  все,  що  є  у  білім  
світі…
Не  проганяй  мене  лишень,
…  я  прошу  …  

27.08.2016  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695328
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.10.2016
автор: Лєна Дадукевич