В Гудзоні твоїх локонів буремних
Заплуталися погляди і миті
І обрій плеч, тендітний, нескінченний
Ховає крила у шовку блакиті
У Аппалачах твоїх перс - вогні,
Біля яких всі мріяли б зігрітись
І, знерухомитись, мов вкопані, мов кам'яні,
Та, хіба здатен хтось з тобою зупинитись?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695331
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.10.2016
автор: Семен Запобіжник