Я люблю тебе мій рідний хлопчику,
Самий світлий мій зайчик сонячний.
Щебетун мій, маленький горобчику,
Мені сумно без тебе і боляче.
Пам’ятаю тебе в колясочці,
Рідна бабушка тебе колихала, і пестила,
І співала тобі пісні-колядочки,
На руках баюкала, лестила.
Пам’ятаю, як було нам радісно,
Пам’ятаю, коли повертався я,
Ти мене обнімав так жадібно,
І просив: - «Пап давай пограємся».
День з тобою синочок, – щастячко,
Рік з тобою, – на душі сонячно.
Мамка твоя, - наша лагідна пташечко.
Мені сумно без вас і боляче.
Ти пробач, що так вийшло, знов поїхав я.
Ти прости, що так далеко від тебе я,
Виріс ти вже і так подорослішав,
Ти мій син і опора єдина моя.
Ти і мамочка разом, рідна моя сім’я,
Я без вас, як на острові безлюдному,
Знов так хочеться зігріти вас полум’ям
Почуттів, взимку, в місяці Лютому.
Фото було зроблено приблизно у 2006 році.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695336
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.10.2016
автор: CONSTANTINOPOLIS