Вони таки схожі на зорі - оці яскраві осінні листочки.
Хто зна, може, вони від народження мріяли засвітитися, споглядаючи зоряне небо.
А всі бажання рано чи пізно здійснюються ( хоча інколи занадто пізно)... І от нарешті мрія багатьох здійснилася (не всіх - лиш тих, хто хотів найдужче; так завжди буває)!
Хто зна, може вони теж хочуть, щоб, як і справжнім зорям, люди загадували ім бажання, і тому так повільно згасають - щоб встигли.
А я ось спробую! Сьогодні ж! Поки ще світяться ці земні зірочки! Загадаю оте найсильніше - щоб...
Але лиш листочку скажу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2016
автор: Мирослава Жар