Коли німіють руки
та Сонце у Серці стогне
Коли у твоїх долонях
твій прапор у крові.
Ти залишайся, Брате
не зіркою у небосклоні
не облаком Блакитним
А воїном Зорі.
Палають хати , стогнуть
у ярмі жінки та діти
Та твою рідну землю
Паплюжать русичі...
ти залишайся, Брате
не сором'язливим
а мужнім українцем,
- воїном Зорі.
І шлях твоєї Долі
пройде крізь бій та смерті.
Полони та тар трути
Були в усі часи
Але завжди у небі
Світять зірки надії
Що вільна Україна
Засяє над усім.
Коли німіють руки
та Сонце у Серці стонить
Коли у твоїх долонях
твій прапор у крові.
То кожний українець
родиною боронить
Свою рідненьку Землю
Та на й своєї Землі....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695434
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.10.2016
автор: Basic