Ходить світом дідусь. Старенький-старенький...
А в дідуся є мішок, старий, величенький.
З тим мішком ходить дідусь від ранку до ночі,
як зустріне він когось - дивиться у очі.
Вміє глянути дідусь у віченьки пильно,
помічати вміє він все, що непотрібне.
Заздрість, жадібність і злість, ненависть і зраду
забирає той дідусь у мішок відразу.
Бійки, сварки, впертість, лінь теж бере швиденько.
Скупість, брехні, наговір складає гарненько.
Якщо бачить він грязнуль - ті вміють впиратись,
обіцяють дідусеві щодня умиватись.
Ходить той дідусь з мішком, пильно позирає.
Все, що зайве бачить він, у мішок складає.
Ще в дідуся є мішок... Правда він маленький.
В ньому радість, доброта, щедрість, милосердя.
В ньому ввічливість живе, працьовитість, ласка.
Якщо в тебе їх нема... попроси, будь ласка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695515
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 19.10.2016
автор: Надія Башинська