Зачиняю двері щоб впустити тебе,
І щоб побачитись вимикаю світло.
Не буду жити так як інший живе!
Навесні-осінь, взимку-літо.
Для того щоб чути закриваю вуха,
І говорити хочу, коли в роті вода.
Я божевільний! Я нікого не слухав!
Такими вчинками знайти хочу дар.
Коли я читаю, то палю книжки,
Коли я пишу-відрубую пальці,
Та коли я хочу щоб ламались кістки,
То сиджу і ненаситно пожираю кальцій.
Я вдягаюся щоб почуватись голим,
Щоб переможцем стати викидаю медалі.
Я з'їм все щоби бути голодним,
Щоб зупинитись знову кручу педалі.
Плисти хочу? Беру на шию камінь.
Жити хочу? Спочатку помру.
Нарешті дар свій знайшов! А́мінь.
Та щоб померти спочатку живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695517
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.10.2016
автор: ПівНіч